й честолюбний Слизерин із боліт смердючих.
Закортіло дуже їм школу відкривати,
щоб у ній чарівників юних научати.
Гоґвортс створено було в ті часи прадавні,
й свій гуртожиток завів кожен предок славний.
Різні вартості вони вклали нам у руки,
тож нам треба обирати стрижень для науки.
В Ґрифіндорі споконвік мужніх шанували,
в Рейвенклов з усіх-усюд мудрих набирали.
В Гафелпаф приймали тих, хто був працьовитий,
а до Слизерену — тих, хто гоноровитий.
Всі чотири чаклуни учнів добирали,
та вони не вічні теж — що робити мали?
Мусив Ґрифіндор мене з голови знімати...
Тож відтоді мушу я вас розподіляти.
Надягніть мене мерщій, сядьте в нашім колі,
знайду місце я для всіх у Гоґвортській школі!
Сортувальний Капелюх доспівав свою пісню, і Велика зала аж задзвеніла від оплесків.
— Коли відбирали нас, він співав іншу пісеньку, — зауважив Гаррі, аплодуючи разом з усіма.
— Щороку він співає щось інше, — пояснив Рон. — Капелюхове життя, мабуть, страшенно нудне. Думаю, він цілісінький рік тільки те й робить, що складає собі нову пісню.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і келих вогню» автора Ролінг Джоан на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „— РОЗДІЛ ДВАНАДЦЯТИЙ — Тричаклунський турнір“ на сторінці 3. Приємного читання.