Розділ «Частина перша Розбійник Румцайс»

— Гей, Хольдегроне, я не хочу тебе бачити тут. Ану лясни своїм хвостом і вертай, звідки приплив!

Сом блимнув оком на Румцайса, ліниво ворухнув хвостом і зняв таку хвилю, що вона підхопила Румцайса та Волшовечека й принесла їх аж до печери.

— Привіт, — сказала Манка, — бачу, ви все владнали.

— Із Хольдегроном так просто не домовишся, — відповів Румцайс.

— Ех ви, не можете з рибою домовитись, — сказала Манка.

Румцайсові стало соромно, що сом їх наче подолав. Поставив він Волшовечеку відро під полу, щоб не накапало в печері, а сам глибоко замислився.

За хвилину клацнув пальцями і витяг із прискринка клубок тонкої мотузки.

— Можемо йти!

Відвів він Манку і Волшовечека до озера, подав Манці клубок і запитав:

— Ти б могла із цього сплести міцну сітку?

Манка натягла мотузку між двома вербами, потім ще раз, дала маленькому, наче трісочка, Волшовечеку другий кінець мотузки, і водяник почав снувати поміж тією основою, ніби ткацький човник. За кілька хвилин сітка була готова.

Сом Хольдегрон ліниво позирав на це то одним, то другим оком. Тільки тоді, коли сітку розіслали на греблі, він усміхнувся своєю величезною пащею:

— Ану спіймайте мене в ту сітку!

— Де вже там, його ніщо не візьме! — зітхнув Волшовечек.

Та в цей час Манка заплескала в долоні, і до неї прилетіла зграйка голубів. Голуби вхопили в дзьоби по одній мотузочці, гайнули разом на озеро й опустили сітку прямо на Хольдегрона.

Сом Хольдегрон неспокійно ворухнувся під сіткою і знову промовив:

— Марно ви собі ламали голови й пальці. Спершу знайдіть когось, хто б мене зрушив з місця!

Тільки він це сказав, як водяник Волшовечек торкнувся долонею води — і з усіх кінців озера попливла до нього риба. Припливли неквапливі силаки-коропи, примчали щуки, статечно приплескали лини, а за ними збіглася і всяка риб'яча дрібнота. Риби була сила-силена, і кожна рибина взяла у писок одну мотузочку від сітки. Та хоч як тягли вони сітку в різні боки, не могли зрушити велетенського сома.

Хольдегрона це розвеселило.

— Для цієї збруї треба було спершу знайти погонича! — глухо зареготав він.