– У чому річ?
– Гості в нас, кажу ж тобі! Принеси-но чогось попоїсти, вони з дороги зголодніли.
Красуня невдоволено пирхнула:
– Чого вам принести? У нас не трактир все ж таки…
– Та все неси, все! – роздратовано махнув рукою писар.
Молодиця принесла гостям казанок холодної каші й глечик молока:
– От! Це все, що є.
– А ложки?.. – набурмосився писар.
– Свої треба мати, – невдоволена Параска кинула на стіл дерев’яні баклуші[6]. – Оцим їжте, іншого немає.
Втім, ледве гості приступили до частування, як у дверях з’явився вартовий і наказав прибульцям йти за ним. Приїжджі мовчки вийшли. Писар зажурено крекнув, а Параска, зрозумівши, що й до чого, єхидно поцікавилася:
– То як, угомонився, нездаро? Ну, добре, я пішла собі.
І поволі розгойдуючи стегнами, молодиця попрямувала до виходу. Писар тужливо зітхнув і повернувся до свого столу.
Тим часом гості увійшли до Старця. Був він високого зросту, широкоплечий, трохи сухорлявий, з довгим каштановим волоссям, акуратною сивуватою бородою та спокійними, впевненими світлими очима, у яких світився ясний розум. Коли гості увійшли, Старець відірвався від читання якогось сувою. Якнайщільніше закутавшись у сіру вовняну накидку, він кивнув охоронцеві – той миттю вийшов геть. Тоді Старець повернувся до гостей і почав уважно розглядати їх.
Його кімната не відрізнялася особливою розкішшю й розмірами. Приміщення навіть здавалося надто просторим через майже повну відсутність меблів: лише попід далекою стіною стояли стіл, два стільці й невеличке різьблене крісло з високою спинкою.
– Ласкаво просимо, – нарешті прорипів владним голосом загадковий чоловік, якого іменували Старцем. – Я уважно слухаю.
– Я мав доправити заарештованого до вас, Старцю, – мовив козак. – А тепер дозвольте мені піти, оскільки завдання моє виконане.
– Прекрасно, – кивнув той, – можеш іти.
Козак вийшов. Затриманий запитально дивився на Старця.
– Що тебе бентежить, юначе? Сідай, розмова у нас не скора.
– Я не розумію, куди потрапив і з ким розмовляю? – неприховано обурився затриманий.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фатальна помилка » автора Литовченко Тимур на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина І Княжич і царевич“ на сторінці 28. Приємного читання.