Кармелюк
Я ж не маю порадоньки!
Я од журби згину.
Проспівав він та й замовк, і тоді ледве схаменулася стара мати і каже:
– Кармелю! Де, в кого ти навчився такої пісні?
Кармель іздригнувсь, почувши голос, – пізнав неньку й одказує їй:
– Сама ся пісня в мене склалась.
І вже які він пісні складував і як їх співав, господи, милий боже! Чарівничі се були чисто пісні! Іншому трапилося підслухати, як він співав, й дещо перейняти – тільки що не на веселі радощі сі пісні складені, і хто їх перейняв, хто почув, кожен голову схилить і задумається.
Наступний розділ:
II
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кармелюк» автора Вовчок Марко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „I“ на сторінці 4. Приємного читання.