Прокинувшись від тупотіння коней і довідавшись про вчинок свого осавула, Калниболоцький дуже гнівався й вимагав од Петра, щоб той :зараз же одігнав коней геть од козацького табору.
– Ти збожеволів? – гримав він на осавула. – Драгуни зараз шукатимуть коней і натраплять на наш табір. Чи не хочеш ти, щоб пролилася братня кров після того, як усе товариство в Січі стало на тому, щоб її не проливати?
– Ніякої небезпеки немає! – заспокоював його Рогоза. – Досить нам зразу підняти військо й перейти до Гайдамацького байраку – й не то що драгуни, а й сам дідько там нас не знайде! А півсотні коней під час походу стануть нам у великій пригоді.
Потроху речі осавула заспокоїли полковника, й, згодившись на тому, що можливо й коней узяти, й не виявити себе драгунам, він звелів піднімати козаків і рушати до Гайдамацького байраку.
VI
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «З Дніпра на Дунай » автора Кащенко Адріан на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „V“ на сторінці 5. Приємного читання.