Великі проводи
Пробуває одинока
Сирота-бабуся.
Вона мені – рідний батько
І рідна матуся.
Ой ти мене, бабусенько,
В колисці хитала;
Над малою дитиною
В будинках співала.
Ти зо мною розмовляла
Тихо вечорами,
Мою душу наповняла
Щирими словами.
Спали речі чарівничі
У душі хлоп’ячій,
Прокинулись, розвинулись
У думці козачій.
Над хвилястими морями
Живуть, мамо, люде;
Зміркували, зрахували,
Що з козака буде.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Великі проводи » автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3. Пісня друга “ на сторінці 6. Приємного читання.