TextBook Великі проводи
Показує їм доріженьку.
Кінь вороний, сам молодий, —
Чого ж клонить він голівоньку?
То не маки процвітали,
Густу траву іскрашаючи:
То козаки луку вкрили,
Кониченьків попасаючи.
Ой не журись, бабусенько,
Що ти в світі одинокая:
Єсть у тебе, стара нене,
Родинонька ясноокая.
Ой не голуб затуркотав,
У віконце добиваючись:
Загомонів козаченько,
Любим словом озиваючись.
ІІІ
«Куди їду – не проїду
Похилої хати:
У тій хаті пробуває
Моя рідна мати.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Великі проводи » автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3. Пісня друга “ на сторінці 5. Приємного читання.