Куліш у пеклі
І він йому хвалу земную
Перевертав ув алілую,
Що, вовком скиглячи, співав.
LІІ
«Дідусю! – тут Куліш озвався, —
Про пекло лучче думав я:
Не знав сього й не сподівався,
Що тут вся та лиха сімя
Письмацька, панська й гайдамацька,
Що нас, мов пес, ірвав зненацька…
Я в їй невдахою родивсь…
Не хочу бачити портретів
Сих ледарів, олжі поетів, —
Нехай усім їм сниться біс!»
LІІІ
«Він їм і сниться, любе чадо,
А то б вони тут не були,
Аж поки се паршиве стадо
Смерть не турнула б із землі…
Но мушу хирного щадити…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Куліш у пеклі » автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „4. Пісня третя“ на сторінці 29. Приємного читання.