І я тогді свою судьбу благословляла.
ХХХVІІ
І знов заснула я; знов сон мені приснився:
Сиділи ми удвох із ним над морем;
У море-зеркало небесний склеп дивився,
І дух, утомлений недавнім горем,
Відпочивав. Аж ось вона заколихалась,
І з-під води чудовище страшенне
На берег лапами дереться. Я перелякалась,
А він: «Не бійсь нічого коло мене:
Дивись, як лащиться се чудише мерзенне».
ХХХVІІІ
І справді приповзло воно; мов пес ласкавий,
Хвостом виляло і заговорило:
«Ти – світ землі новий, новий архангел слави,
Ти – віковічне правоти світило…»
Тут море заревло, земля заколихалась,
І все під небесами стрепенулось;
Морська вода з огнем в хаос перемішалась…
Я серцем, як дитя мале, вжахнулась
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Магомет і Хадиза » автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3. Пісня перва“ на сторінці 19. Приємного читання.