TextBook Думи і мрії
Як дитиною, бувало,
Упаду собі на лихо,
То хоч в серце біль доходив,
Я собі вставала тихо.
«Що, болить?» – мене питали,
Але я не признавалась —
Я була малою горда, —
Щоб не плакать, я сміялась.
А тепер, коли для мене
Жартом злим кінчиться драма
І от-от зірватись має
Гостра, злобна епіграма, —
Безпощадній зброї сміху
Я боюся піддаватись,
І, забувши давню гордість,
Плачу я, щоб не сміятись.
02.02.1897
Наступний розділ:
Романс
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Думи і мрії » автора Українка Леся на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „* * *“ на сторінці 1. Приємного читання.