TextBook Думи і мрії
* * *
Я знаю, так, се хворії примари, —
Не час мені вмирати, не пора.
Та налягли на серце чорні хмари
Лихого пречуття, душа моя вмира!
Вдяглися мрії у смуткові шати
І понесли мене в дивний, мовчазний край,
І там прийняв мене в зеленії палати
Плакучих верб і кипарисів гай.
Серпанком чорним жалібниці-мрії
Мені покрили очі, змеркнув світ,
І залунали скарги жалібнії
Моїх покинутих пісень-сиріт.
Пісні вернулись плакать на могилі
Палкого серця, що носило їх,
Вони були між людьми гості милі,
Та не прийняв ніхто їх за своїх.
28.12.1896
* * *
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Думи і мрії » автора Українка Леся на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „З пропащих років“ на сторінці 1. Приємного читання.