Розділ «Кримські відгуки»

Вони нам лишили проміння своє.

Згадай, як ми співом стрівали світання:

Мінилася ясна зоря, мов рубін,

Шарілося море від сонця вітання,

По той бік затоки лунав тихий дзвін.

Нехай тепер щастя зайшло, як і сонце,

Марою насунулась ніч дощова,

А завтра знов сонце загляне в віконце

І збуджене серце моє заспіва.

Згадай, як удень ми стояли з тобою

На скелі гарячій, на кручі стрімкій,

Я вчилася пісні з морського прибою,

А ти прислухалась, який в ньому стрій.

Нехай я отруєна злою журбою.

Та в пісні на всяку отруту є лік;

Ми слухали пісню морського прибою, —

Хто чув її раз, не забуде повік.

Згадай, як захід у вогнистії шати

Верхів’я гори одягав крем’яні, —

Палали в гущавині квіти гранати,