і вкрилось темне море сивим шумом;
порікування дрібних камінців
наводило оспалість і досаду;
минув час оргій, не було вінців,
і на вино не стало винограду;
старі мечі поржавіли, – нових
ще не скували молодії руки;
були поховані всі мертві, а в живих
не бойової вчились ми науки;
стих карнавал, а тії, що пили,
для нас покинули важке похмілля —
ми, лицарі без спадку, не могли
так бучно справити собі весілля…
О, ви, що полягли в таку смутну весну,
як вдарили недосвіти-морози, —
нащадки не складуть вінців вам на труну,
вам не квітки пристали, тільки сльози!
8.08.1900
Забуті слова
То вже давно було. Мені сім літ минало,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Відгуки » автора Українка Леся на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Із циклу «Невольницькі пісні»“ на сторінці 5. Приємного читання.