Земле чужая, яка ж бо ти рiдна для мене!
Мати землице, рятуй свою бiдну дитину!
Зрадило море мене, за любов заплатило знущанням.
Чуєш? i досi радiють з жарту лихого чайки.
Що ж се? я бачу – i ти постраждала вiд зради?
Пишна земля вiзантiйська, наче вдова в простих шатах,
в тяжкiм покровi снiгiв тихо сумує, бо сонце,
сонце кохане її – полюбило сперечницю хмару…
Мати землице, потiшся! Нехай там зрадливого друга
звабила iнша на час,– дiти з тобою зостались,
лихо, i зрада, i горе – все їх зближає до тебе,
а як доповниться чаша – вернуться в надра твої.
Щастя такого не має мати-людина нiколи.
Ти щасливiша над всiх. Земле, радiй i цвiти!
21. 1. Перед Босфором
ЕПIЛОГ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «З подорожньої книжки » автора Українка Леся на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „V. ЗЕМЛЯ! ЗЕМЛЯ!“ на сторінці 1. Приємного читання.