Розділ «На старі теми»

І в моїх жалощах, надіях.

На нього я поклав надію

І все, що дію, з ним я дію;

Що мовлю, в ньому корениться,

Всіх моїх мислей він криниця;

І кождий відрух серця мого

Почався в нім і йде до нього.

Мене він любить, як дитину,

Пильнує, тішить без упину,

І всі діла мої нотує,

І шлях мій до мети простує.

Він світ создав, і сонце, й зорі,

Завісив землю у просторі,

Накрив її небес покровом —

Одним лише всевладним словом

Своїм «Да будет» всемогучим,

Немов дощу потоком рвучим.

Він скрізь на морі і на суші

Создав у зародочках душі,

Життя розсіяв незліченне —