Розділ «На старі теми»

Поки стогнуть кволі, мерзнуть голі —

Нам в Параски ласки дожидаться?

Як твій брат із голоду вмирає,

А його ти накормити вступиш,

То чи ждеш, аж срібну ложку купиш,

Чи береш букову, що він має?

Як твоя у річці тоне мати

І кричить: «Рятуй мене, Антошку!» —

Будеш ти на гарний човен ждати

Чи їй кинеш першу-ліпшу дошку?

Зви се діалектом, зви жаргоном

Тую дошку, ту букову ложку,

А вона лунає відгомоном

В міліонах серць живих, Антошку!

Хай та мова вбога в славнім роді,

Хай московська, польська, чеська краща —

Поки служить Матері в пригоді,

То вона культурі не пропаща.

Хоч в сусіда там пиха багацька

У порфирі сяє та атласі —