Поезія 1847 – 1861
VII
А тепер уже, он бачиш,
Доходить до чого.
Що я стратить наміряюсь
Максима святого.
Отаке-то! А за віщо?
За те, за що Каїн
Убив брата праведного
У світлому раю.
Чи то було у неділю,
Чи в якеє свято?
Слухай, сину, як навчає
Сатана проклятий.
– Ходім, – кажу, – Уласович,
На твою криницю
Подивитись. – Добре, – каже, —
Ходімо напитись
Води з неї погожої. —
Та й пішли обоє,
І відерце і віжечки
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Поезія 1847 – 1861» автора Шевченко Тарас Григорович на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1857“ на сторінці 19. Приємного читання.