Розділ «1857»

О здравії тещу з сином

І веселий стане.

– Все од Бога, – скаже собі, —

Треба вік дожити. —

Отакий-то муж праведний

Був він на сім світі.

А у будень, то він тобі

Не посидить в хаті,

Все нишпорить по надвір’ю,

– Треба работати, —

Було скаже по-московськи, —

А то, лежа в хаті,

Ще опухнеш. – Та взяв якось

Заступ і лопату,

Та й пішов собі у поле

Криницю копати.

– Нехай, – каже. – Колись люде

Будуть воду пити

Та за мою грішну душу

Господа молити. —