Поезія 1847 – 1861
Ходім, Петрусю, в сад, в палати».
«А хто ж тут буде доглядать,
Хто попасе мої ягнята?»
«Нехай хто хоче!» – Й повела
Його в палати. А в палатах
Причепурила, одягла,
А потім в школу оддала,
І любо їй. Нехай радіє,
Поки надія серце гріє,
Поки росте з того зерна
Або кукіль, або пшениця.
Бо ми не знаєм, що твориться
У Його там. А Він хоч зна,
Та нам не скаже. Якби знала
Матуся горенько твоє,
Чи оддала б за генерала
Дитя єдинеє своє?
Не оддала б… А втім, не знаю…
Бо всякі матері бувають.
Минають дні собі поволі,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Поезія 1847 – 1861» автора Шевченко Тарас Григорович на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1850“ на сторінці 27. Приємного читання.