Поезія 1847 – 1861
Ні, не зляка.
(Загляда знову).
Сердешненький!
Книжечки складає
У торбину і бриль бере,
Прощай, моє любе,
Моє серце!… Увечері?…
За царину?… Буду!
Ранше буду! Ось на, лови!
(Кидає через тин цвіток).
Чуєш! Дожидайся ж!
Виходить с[отник]. Настуся співає.
«Не ходи, не нуди, не залицяйся,
Не сватай, не піду, не сподівайся».
С[отник]
А їй байдуже! мов не знає!
Неначе та сорока, скаче.
Настусю! Чом же ти не плачеш?
Аджеж Петруся вже немає.
Н[астуся]
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Поезія 1847 – 1861» автора Шевченко Тарас Григорович на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1849“ на сторінці 38. Приємного читання.