Розділ «ДІЯ ПЕРША»

Бичок. Ох, переплатю, либонь, трохи, але нехай вже!… (Б'є по руці) – Піди ж до волості та напиши розписку.

Мартин. Що? Куди? До волості! Овва! Стало бить, нема вже Мартинові віри, нема? Так от же з місця не зворухнуся – не попхнуся!.. Давай, кажу, п'ять рублєй!.. Не даєш?.. (Кричить). Юдко, гей! бери чемерку, бери шапку, бери чоботи!.. Гей, збирайсь, голота. Мартин гуляє! (Сів долі й роззувається). Ого-го, у Мартина ще буде на що пити, ще буде та й буде!.. Юдко, бери сорочку, бери чоботи, бери!..

Бичок. Та вгамуйся, не репетуй, ходім у господу, там і гроші дам!

Мартин. Ні в тин ні в ворота, судариня криворота! Гей, куме, пам'ятай приказку: "Коваль клепле, доки тепле!" Гляди, щоб і я не прохолонув!

Бичок. А завтра ж на які похмелишся?

Мартин. Оце вже не твоє діло та й не попове, от що! Слухайте, голубе сизий, кумцю любезний, не будьте ви свинею, коли вас величають! Чуєте, не будьте, кажу, тим, що моркву риє!.. (Співа).

Ой п'є Байда мед-горілочку, Та не день, не два, Та й не годиночку.

Давай п'ять рублєй, бо, як розсердюсь, не продам полових. Гей, Юдко! Іди сюди, бери чоботи, бери штани, бери, сорочку!..

Із шинку вибіга Юдко.

ЯВА 9

Ті ж і Юдко.

Бичок (вийма гроші). Та на вже, що з тобою подієш!

Мартин. Отут поклади, біля мене!

Бичок. Чи годиться ж хазяїнові та отак посереду вулиці валятись?

Мартин. Не чхай мені в ніс, нехай тобі біс! Сідай і ти рядом… Не хочеш? Ого-го, закопилив губу.

Юдко. Мартин Радивонович, неблагородне так!..

Мартин. Що? На гроші!

Юдко хоче взяти рукою. Е, ні, не руками, а ротом достань з землі.

Юдко. Ви все з жартами, нехай будете здорові.

Мартин. Не хочеш? Я зараз піду у другий шинк!.. Чого доброго, а шинків у нас, слава тобі господи!..