де квіти й звуки згодом згинуть.
Дивись у яму мертвих квітів!
О, чи зумієш, майстре сяєв,
своє мистецтво протерпіти?
Не тільки їх краса карає.
1936
Сутінь
Долоні сну в весінніх сінях
лягли на струн прощальнім шумі.
В твоїх очах блакитна сутінь.
Не дно кларнета – дно задуми!
Мов зустрічі давно забуті,
подертий шовк твоїх левконій.
Мембрана пам’яті найтонша,
не пропустивши світла, дзвонить.
Навіщо, сестро,
навіщо пестиш тіні тіней?
Закрижаніле соло сонця
мов дно музики у в оркестрі,
що грає в сну блакитних сінях.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати ««Книга Лева», вибране » автора Антонич Богдан-Ігор на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „З циклу «Перше ліричне інтермеццо»“ на сторінці 7. Приємного читання.