Розділ «Ліричні співанки»

Для мене промінь їх не сяє.

Погасла золотої зорі

Коханая краса велична,

Скрізь – дикії страшні простори…

Прийми мене ти, ніч одвічна!

65

Всі давні та прикрії співи,

Всі мрії тяжкії, страшні

Я хочу тепер поховати

Навіки в великій труні.

В труні я сховаю багато,

А що – се моя таїна.

Немов Гейдельберзьке барило,

Ще й більша буть має труна.

І мари потрібні для неї

Із дощок, міцні та тяжкі, —

Як довгії вулиці в Майнці,

Повинні буть довгі такі.

І велетів треба дванадцять

Кремезних та дужих кликнуть,