Бояриня
так як Ганнуся. Треба ж десь подіти
і руки, й очі…
Степан
Бідненька ти в мене.
(Оксана проривається риданням.)
Оксано! Що се ти? Та Бог з тобою!
Чи хто тебе образив? Мати? Ганна?
Оксана (трохи стишуючись)
Вони як рідні… я на їх не скаржусь…
Степан
Так що ж?
Оксана (уриває ридання, з одчаєм)
Степане! Ти хіба не бачиш?
Я гину, в’яну, жити так не можу!
(В знесиллі похиляється на кросна.)
Степан
Се правда, не ростуть квітки в темниці…
А я гадав…
(Ходить по хаті в тяжкій задумі, потім спиняється перед Оксаною.)
Оксано, заспокойся,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бояриня» автора Українка Леся на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „IV“ на сторінці 5. Приємного читання.