Бояриня
Степан (ще понуріше)
Як тобі здається?
Оксана (з жахом)
Степане, та куди ж се ми попались?
Та се ж якась неволя бусурменська.
Степан
Я й не казав тобі, що тута воля.
Та якби ми не гнули тута спини,
то на Україні, либонь, зігнули б
у три погибелі родину нашу
московські воєводи… Ось ти млієш
з огиди, що тебе якийсь там дід
торкне губами, а як я повинен
«холопом Стьопкою» себе взивати
та руки цілувати, як невільник,
то се нічого?
Оксана
Боже мій… Степане!
Хто ж каже, що нічого?
Степан
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бояриня» автора Українка Леся на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „II“ на сторінці 24. Приємного читання.