– Химо! – насмілився Хома. – Ти спиш?
– Ні, чогось мене сон не бере…
– І я не засну… верзеться всячина… голодні ввижаються, з тих країв, де голод…
– Се справді! Й мені вони на думці вертяться… Мабуть, горюють там, бідолашні?!
– Атож! Знаєш що, Химо? Я думаю…
– Про п’ятизлотника?
– Еге ж… якби нам його… теє… в карнавку…
Хима не відповідала. В хаті стало тихо; Хома чув, як калатало його серце, бо він трохи налякавсь своєї сміливості.
– Віддамо… Як має піти на що інше, хай лучче йде на голодних. Завтра віднесу до церкви.
– Отак краще! – вільніше відітхнув Хома.
Старі помовчали, затхнули глибоко, а трохи згодом заснули.
Другого дня, зібравшись до церкви, Хима відчинила скриню, вийняла ганчірку з п’ятизлотником, розгорнула її, оглянула свій скарб, що тридцять літ ховала, як око, і знов загорнула, її руки мимохіть зробили рух до скрині, але вона спішно підняла їх і сховала вузлик у пазуху.
Після служби божої Хима наблизилась до карнавки, нешвидко добула з ганчірки п’ятизлотник, потримала його в руці й укинула в карнавку.
Цок!..
Довгу хвилину стояла Хима перед карнавкою, слухаючи, як той згук «білих грошей» лунав в її ухах, але на серці в неї стало і радісно, і весело, мов на Великдень.
Перехрестившись до образів, Хима неспішною ходою подалась додому…
* * *Того ж таки дня піп виймав гроші з карнавки. Побачивши межи мідяками срібний п’ятизлотник, він немало здивувався.
– Дивіться, – казав він, розглядаючи старі гроші, – а я й не знав, що межи моїми парафіянами є такі багатирі!..
29 лютого 1892, с. Лопатинці
Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «П'ятизлотник» автора Коцюбинський Михайло на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „П’ятизлотник“ на сторінці 6. Приємного читання.