Розділ «2. П. Целан. Пошуки нової поетичної мови у творчості поета. "Фуга смерті"»

Пам'ять і забуття - теми, які стали осердям творчості. З особливою силою вони прозвучали у знаменитому вірші "Фуга смерті", який відобразив трагедію і страждання єврейського народу під час Другої світової війни. Цей твір, що ввійшов у німецькомовних країнах навіть до шкільних хрестоматій, посів у творчості Целана таке ж місце, як, скажімо, "Герніка" у творчості П. Пікассо. У "Фузі смерті" відбулося страшне протиборство двох непримиренних начал - жорстокості й гуманізму, варварства й милосердя, звіра і людини. Це протиборство нерівне, в своїй суті фатальне і від цього ще страшніше, бо ж німецькому комендантові концтабору, патологічному садистові, схильному до сентиментів, протистояння лише смиренна покора безправних і приречених в'язнів. Вірш ґрунтувався на музичному принципі контрапункту, в ньому виділилися кілька лейтмотивів, які розвивалися, перепліталися у складних конфігураціях, зливалися воєдино. "Фуга смерті" - зразок сугестивної лірики з надзвичайно складною композиційною структурою. Вона насичена міфологічними й літературними ремінісценціями, глибоко зашифрованими алюзіями і вимагала від читача інтенсивної асоціативної співтворчості.