Після дев'яти років таємного залицяння Конан Дойль і Джеан Лекі одружилися 18 вересня 1907 року. Через кілька років після одруження Дойль видав свої найкращі твори: "Пістрява стрічка", "Родні Стоун", "Окуляри долі", "Бригадир Жерара", "Злочин у Конго", "Загубений світ". Вони мали успіх не менший, ніж твори про Шерлока Холмса.
У травні 1914 року, сер Артур разом з леді Конан-Дойль і дітьми поїхали до Канади, де прочитав цикл лекцій. Потім заглибився в окультизм, подорожував Голландією, Данією, Швецією і Норвегією.
У 1930 році, вже прикутий до ліжка, він здійснив свою останню подорож - піднявся зі свого ложа і пішов у сад. Коли його знайшли, він лежав на землі, одна його рука стискала землю, інша тримала білий пролісок. Артур Конан Дойль помер у понеділок, 7 липня 1930 року. Його останні слова перед смертю були адресовані його дружині. Він прошепотів: "Ви чудові!"
На могилі письменника висічені слова, заповідані ним особисто:
"Мене не згадуйте з докором, Якщо зацікавив розповіддю хоч когось І чоловіка, що надивився на життя, І хлопчика, перед яким нова дорога..."
У своїй творчості А.Конан-Дойль розкрив вищість своїх героїв над професіоналами із Скотленд-Ярду, продемонструвавши різні, побудовані на логічних умовисновках і психологічних здогадках, способи розкриття злочинів, зокрема у циклі новел "Пригоди Шерлока Холмса та доктора Ватсона" (1892).
Містер Холмс - персонаж циклу детективних новел, прототипом якого став Джозеф Белл - викладач медичного коледжу в Едінбурзі, котрий був особливо спостережливим і вмів розбиратися в життєвих ситуаціях за допомогою дедуктивного методу, чим дивував своїх студентів, одним з яких був Артур Конан-Дойль. Холмс називав себе нишпоркою-консультантом і брався за найскладніші і заплутані справи, від яких відмовлялися Скотленд-Ярд та приватні агентства. Не покидаючи кімнати, міг розплутати злочин, який для інших видавався занадто важким. До рішення будь-якої проблеми він ставився як філософ, як художник, як поет. Чим складніша ситуація, тим цікавішою вона була для нього.
Ватсон - постійний супутник Шерлока Холмса, який виконував роль літописця дій Холмса. Правдивий, прямий і справедливий, надійний і прив'язаний до Холмса, Ватсон наділений багатьма вишуканими рисами. Він порівнював Холмса з Дюпеном Е.По. Але Холмс не цінував високо Дюпена і його методи. Обговорюючи літературних персонажів, вони не включали до їхнього ряду себе, підкреслюючи тим самим свою "справжність", щоб читач повірив у те, що вони існували насправді.
Твір А.Конан-Дойля "Пістрява стрічка" ввійшла до циклу оповідань про Шерлока Холмса. Оповідь велася від імені доктора Ватсона, друга Шерлока Холмса. Одного квітневого ранку до будинку Шерлока Холмса завітала незнайома молода дівчина Еллен Стонер. Вона розповіла детективу, що живе в маєтку свого вітчима, містера Ройлотта. Два роки тому померла сестра Еллен при дуже загадкових обставинах. Незадовго до того сестра збиралася вийти заміж. І Еллен у її загибелі підозрювала вітчима, бо він за заповітом їхньої матері мав право користуватися грошима дівчат, доки вони не вийдуть заміж. Але ніяких доказів проти нього у дівчини не було. Еллен чула тоді часто вночі якийсь свист, і цей свист, який колись став провісником смерті сестри, вона почала чути знову.
Шерлок Холмс умовив молоду леді провести одну ніч у її спальні. Раптом уночі почувся дивний свист, а потім Холмс підскочив, став бити своєю палицею по шнурові для дзвоника. Незабаром із сусідньої кімнати пролунав моторошний зойк. Коли Шерлок Холмс та доктор Ватсон зайшли до кімнати Ройлотта, то навкруги його голови обвивалась якась "пістрява стрічка". За стрічку вони сприйняли болотну гадюку, найсмертоноснішу індійську змію.
Таким чином, Шерлок Холмс запобіг черговому вбивству - містер Ройлотт намагався убити й Еллен, бо вона теж невдовзі збиралася вийти заміж. Оскільки Шерлок Холмс ударив палицею змію, вона відповзла в протилежному напрямку і вкусила Ройлотта. Саме метод дедукції допоміг головному герою зорієнтуватися і спрогнозувати майбутні дії вбивці. Це охарактеризувало його як людину мужню, безстрашну і зосереджену.
"ТВОРЦІ ДЕТЕКТИВНОГО ЖАНРУ"
Едгар Алан По (1809-1849) | Артур Конан-Дойль (1859-1930) |
o американець; o поет, романтик; o новеліст, мріяв бути поетом; o мав щасливе дитинство; o мав жагу до краси | o англієць; o прозаїк, неоромантик; o мріяв бути романістом; o звичайне дитинство; o захоплювався культом книг, музикою |
o мав слабке здоров'я, хвороби | o мав міцне здоров'я, займався спортом |
o вживав опіум | o вживав кокаїн; |
o творча спадщина: більше 50-ти творів | o творча спадщина: 70 книг; |
o працював у жанрах: а) детективної новели; б) науково-фантастичної новели; в) психологічної новели; г) поезії | o працював у жанрах: а) науково-фантастичних повістей; б) соціально-побутових романів; в) оповідань; г) новели |
o новаторство: а) принцип достовірності; б) контакт "автор - читач"; в) прийом "тотального ефекту" - вплив на свідомість читача, єдинство та гармонія | o новаторство: а) використання методів індукції та дедукції; б) розгадування головоломок, загадок, різних таємниць; в) звертання до готичної літератури |
o герої: Дюпен і Легран | o герої: Шерлок Холмс і Доктор Ватсон |
o засновник сучасної наукової фантастики та детективу | o творець і продовжувач класичного детективного жанру |
Традиції А.Конан-Дойля, у свою чергу, продовжили Жорж Сіменон, творець образу комісара Мегре, Агата Крісті та інші майстри детективного жанру.
Питання для самоконтролю:
1. Чому Е.По називають письменником "трагічної біографії"?
2. У чому розкривається новаторство Е.По? Чому його вважають засновником детективного жанру?
3. Перелічіть основні ознаки і структуру детективного жанру. Які ви знаєте види детективів?
4. Які основні риси інтелектуального детективу?
5. Назвіть послідовників Е.По у жанрі детективу. У чому проявилося наслідування?
ЛЕКЦІЯ 9. Польський романтизм. Адам Міцкевич
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія зарубіжної літератури XIX» автора Чайка О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЛЕКЦІЯ 8. Детективна література. Едгар По. Артур Конан-Дойль“ на сторінці 4. Приємного читання.