Український поет і громадський діяч
Народився 19 березня 1895 р. в Києві у сім’ї вченого-етнографа і культурно-політичного діяча Т. Рильського. У 1915—1918 рр. навчався в Київському університеті. Упродовж десяти років був учителем у сільських школах, потім — у Києві.
Перший вірш було опубліковано в 1907 р. У 1910 р. вийшла друком збірка »На білих островах». У 20-х роках належав до літературного угруповання »неокласиків».
20—30-ті роки — надзвичайно плідний період у творчості М. Рильського. Одна за одною виходять збірки поезій: »Синя далечінь» (1922), »Крізь бурю й сніг» (1925), »Де сходяться дороги», »Гомін і відгомін» (обидві 1929), »Знак терезів» (1932), »Київ» (1935), »Україна» (1938) та ін.
Вже в перших книжках молодого М. Рильського виявилися притаманні авторові риси: людяність, любов до життя, схильність до реалістично вираженого малюнка. У поезії 30-х років провідною темою стала тема роздумів про сенс життя, мистецтво, людину і природу, людину й суспільство.
У роки Великої Вітчизняної війни поет створив високохудожній образ України, закликав народ до боротьби, вселяв віру в перемогу. Його твори набули патріотичного пафосу, публіцистичності. У післявоєнний період поет пише про дружбу народів, боротьбу за мир (»Чаша дружби» (1946), »Мости» (1948) та ін.). Проте залишається вірним своїм улюбленим темам, оспівуванню людини, філософським роздумам про прекрасне Й корисне (»Сад над морем» (1955), »Троянди й виноград» (1957), »Далекі небосхили» (1959); »Голосіївська осінь» (1959) та ін.). Творчість М. Рильського — визначне явище не лише в українській літературі, а й у світовій поезії.
Поет могутнього мистецького обдаровання, тонкого чуття мови і високого інтелекту, М. Рильський дав світові не тільки чудові зразки своєї поезії, а й високохудожні переклади творів М. Лермонтова, М. Некрасова, М. Гоголя, А. Міцкевича, творів вітчизняних авторів. М. Рильський — перекладач французької поезії Вольтера, Н. Буало, Ж. Расіна, В. Гюго. Він був співавтором перекладу »Божественної комедії» Данте. Досліджував творчість Т. Шевченка, О. Пушкіна, А. Міцкевича, Ю. Словацького та ін.
У 1943—1946 рр. М. Рильський очолював Спілку письменників України, аз 1944 по 1964 р. керував Інститутом мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР (у 1964 р. Інститут названо його ім’ям).
З 1943 р. — академік АН УРСР, з 1958 — академік АН СРСР.
За видатні заслуги в галузі науки йому неодноразово присуджувалися Державні премії УРСР.
Помер 24 липня 1964 р.
1968 р. в Києві, у будинку, де жив і працював поет, відкрито музей М. Т. Рильського.
РУДАНСЬКИЙ Степан Васильович
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Провідники духовності в Україні» автора Царенко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РИЛЬСЬКИЙ Максим Тадейович“ на сторінці 1. Приємного читання.
