Розділ «Частина четверта «…бо залишила ти темряву і полюбила світло»»

Одна недобра, друга негожа,

А третя й на хлів незгожа.

А ще, правда, на козакові постоли в'язові,

А онучі китайчані —

Щирі жіноцькі рядняні;

Волоки шовкові —

Удвоє жіноцькі щирі валові.

Правда, на козакові шапка-бирка —

Зверху дирка,

Травою пошита,

Вітром підбита,

Куди віє, туди й провіває,

Козака молодого прохолоджає.

То гуляє козак Голота, погуляє,

Ні города, ні села не займає, —

На город Килию поглядає.

У городі Килиї татарин сидить бородатий,

По гірницях походжає,

До татарки словами промовляє:

«Татарко, татарко!