Розділ «Том IX. Роки 1650-1657»

А за ним за ним пан Потоцкий — пана догоняти.

Ой як скочив (пан Хмельницький) з гори та в долину,

А за ним за ним пан Потоцкий — козака за чуприну (с. 63).

Частина Г також має богато варіянтів в піснях про Нечая, хоча належить безсумнівно до пісні про Берестечко, і навіть часто затримує се імя, підставивши тільки Нечаєнка замісць Хмельниченка:

А деж твої, Нечаєнку, ворониї коні?

-У гетьмана у польського (треба: Потоцкого) стоять на припоні.

А де ж твої, Нечаєнку, кованії вози?

-Пуд містечком Берестечком заточені в лози.

А де ж твої, Нечаєнку, дітоньки та жона?

-Ой в містечку Берестечку сидять собі дома (с. 57).

А де ж твоя, козак Нечай, хорошая жінка?

-Ой у пана у гетьмана сидить як Жидівка.

А де ж твої, козак Нечай, хорошиї діти?

-Ой у пана, у гетьмана як ружові квіти.

А де ж твої, козак Нечай, ворониї коні?

-Ой за гаєм, за Дунаєм стоять на припоні (вар: скарбовні).

А де ж твої, козак Нечай, мальовані скрині?

-Ой забрали тоті Ляшки, що пасали свині (с. 60.)

Влапав його пан Потоцкий, став ревідувати:

-Годі, годі, Нечай козак, Ляшки воювати!