Розділ «Том IX. Роки 1650-1657»

(Пошпотався під Нечаєм коник на купинку

Злапав Ляшок, скурвий синок, його за чупринку — А)

- На добрий день козак Нечай, як ся тут маєш?

Що ж ти собі лиш погадав — вже в руках зістаєш!” (Б)

“Годі ж тобі, вражий сину та й так воювати,

Треба ж твою кров козацьку з лядською змішати! (Г)

- Ой ви хлопці та молодці [котрий буде у місті],

Поклоніть ся моїй жінці, нещасній невісті (АБ) (Поклоніться, перекажіть нещасній невісті)

(Поклоняйтесь мамі, жінці, нещасній невісті С)

Нехай вона назбирає срібла злота досить,

Нехай мене викупляє та й останку просить!

Не хотіли вражі Ляхи срібла злота брати,

А веліли Нечаєнка в дрібний мак сікати.

(“Має вона сукні, має і блавати

Нехай приїзжає та Нечая із неволі викупляти!

- Не хочем ми, козак Нечай, твоїх сукон ні блаватів.

Тільки хочемо ми тебе на мак порубати — Б).

- Гей молоді козаченьки, котрий буде в місті,

Поклоніть ся матусеньці, нещасній невісті:

Нехай вона, нехай плаче, а вже не виплаче -