Розділ «ХТО Є ХТО В УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРІЇ»

Самійло Величко (1670–1728) — козацький посадовець та історик.

Феофан Прокопович (1681–1736) — ректор Київської колегії і радник російського царя Петра І.

Раббі Баал Шем Тов (?-1760) — засновник хасидизму.

Григорій Сковорода (1722–1794) — філософ, поет і письменник.

Олександр Безбородько (1747–1799) — козацький старшина, канцлер Російської імперії, історик Гетьманщини.

Національні «будителі» (1798–1849)

Іван Котляревський (1769–1838) — автор «Енеїди» (травестії «Енеїди» Вергілія).

Олександр Духнович (1803–1865) — закарпатський священик, поет і педагог.

Тадеуш Чацький (1765–1813) — засновник Кременецького ліцею (1805).

Маркіян Шашкевич (1811–1843) — поет і видавець альманаху «Русалка Дністровая» (1837).

Микола Гоголь (1809–1852) — прозаїк і пропагандист української історії та культури.

Тарас Шевченко (1814–1861) — видатний художник, поет і письменник, часто розглядається як батько української нації.

Яків Головацький (1814–1888) — історик, етнограф, видавець «Русалки Дністрової» (1837), а також лідер москвофільського руху.

Микола Костомаров (1817–1885) — історик, політичний діяч і автор першої політичної програми українського руху.

Адміністратори та підприємці (1800–1900)

Арман Емануель, герцог Рішельє (1766–1822) — французький рояліст і губернатор Одеси (1803–1814), часто його вважають справжнім засновником міста.

Микола Рєпнін-Волконський (1778–1845) — російський воєначальник і губернатор Малоросії (1816–1834), де він сприяв поліпшенню умов життя кріпаків і виступав проти руйнування козацьких прав.

Франц Стадіон (1806–1853) — австрійський державний діяч і губернатор Галичини (1847–1848), звільнив кріпаків і дав поштовх українській політичній мобілізації.

Джон Джеймс Юз (1814–1889) — валлійський підприємець, засновник міста Юзівка (нині Донецьк), а також ініціатор розвитку Донецького промислового басейну.

Платон Симиренко (1821–1863) — підприємець і благодійник, який профінансував видання «Кобзаря» Тараса Шевченка.