TextBook Наступного дня до моєї хатини прийшла заплакана Зінга, сіла на нари і затулила обличчя руками.
— Що трапилося? — стривожено запитав я. — В чім річ?
— Уїн-уїн! Дуже погано!
— Що трапилося? Говори!
— О Андо! — схлипуючи сказала вона.
— Помер хто-небудь?
— Ні, Андо! Ще гірше!
— Зжер кого-небудь крокодил?
— Ні, Андо! Ще гірше!
— Що ж тоді трапилося? Говори!
Вона вхопила мене за руку і промовила крізь сльози:
— Тікай, Андо! Тікай якнайдалі звідси!
— Чому?
— Арикі хоче зв'язати тебе і кинути крокодилові. Тікай, Андо! Зараз сюди прийдуть…
— Хто прийде? — схопився я, остовпівши.
— Арикі і його люди. Вони зараз у нас. Арикі говорить: «Крокодилові потрібна жертва. Зв'яжемо Андо і віддамо крокодилові. Тоді він сам піде у Велику воду». А набу сказав: «Ні! Андо — хороша людина, я не згоден». А інші розкричалися: «Андо — погана людина! Кинемо його крокодилові!» Тікай, Андо! Тікай, доки вони не прийшли!
— А багато їх? — спитав я її. — Скільки чоловік послухались Арикі? П'ять? Десять?
— Може, п'ять, а може, й десять, — непевно відповіла Зінга. — Багато. О Андо! Тікай, Андо!..
Вона знову схопила мене за руку і потягла до дверей, але я не зрушив з місця.
Значить, цього разу Арикі не сам. Йому вдалось умовити чоловік з десять тубільців, і зараз він веде їх проти мене. Що робити?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Острів Тамбукту» автора Марчевський Марко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга“ на сторінці 12. Приємного читання.