— Нічого, але в мене таке почуття, що ти обов'язково чогось накоїш.
— Це я можу, — вона п'яно хитнула головою. Волосся упало на обличчя, прикрило очі. — Слухай, тобі ніхто отак прямо не казав: ти — мерзотник?
Дайн розсердився. Дівчина розсміялася. Різким рухом голови одкинула з очей волосся.
— Не ображайся. Я не про тебе. Я так.
— Ти краще подумала б, як житимеш.
— Не хочу думати.
— Даремно. Не вік же сидітимеш…
— У тебе на шиї? Ти це хотів сказати?
— Мене цікавить, як ти уявляєш своє майбутнє? Дівчата в твоєму віці…
— Виходять заміж. А я не хочу.
— Ти сама не знаєш, чого хочеш.
— Ні, знаю. Я чекаю свого принца, — задумливо промовила Ютта. — Він обов'язково прийде і повезе мене в щасливу землю на кораблі з червоними вітрилами. Не віриш? Тоді ти ще не п'яний. Випий і все зрозумієш.
Налила чарку по вінця і довго дивилася, як виграє на ній промінь від плафона. Дайн одійшов до вікна. Заклав руки за спину.
— Вітер у тебе в голові. Солідні люди пропонують тобі…
— Стати коханкою?
— Тобі пропонують роботу! Де ти заробиш такі гроші?
— Поки що я не продаюсь, — Ютта спила з чарки тремтливий вершечок. — Так і передай Керку.
— Дурненька. Містер Керк має серйозні наміри…
Ютта пирснула сміхом.
— Ти забув, скільки йому років.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чорний лабіринт» автора Сичевський Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ДРУГА СЛІД ПО ЖУРАВЛЯХ“ на сторінці 98. Приємного читання.