TextBook — Може, вам коньячку?
— Дякую, не призвичаївся, — сухо відповів хлопець.
— Давай сюди, татку, — потяглась за пляшкою Ютта. — У мене вони вип'ють.
Вона поналивала чарки. Піднесла вгору бокал з бургундським.
— За вашу зустріч! За минуле і майбутнє, сучасне не варте того, щоб за нього пити.
— Що ж, Андрію, вип'ємо? У нас з тобою є за що, — сказав Крайніченко.
Щирість його слів схвилювала хлопця, пробудила в пам'яті ті важкі часи, коли вони були разом, коли він вірив цьому чоловікові більше, ніж самому собі. Дахау. Альпи. Туристяк. Коли помер Яровий, вони пішли за Федором, як за старшим братом. Не вірилось хлопцеві, що Крайніченко міг продатися, так швидко переметнутися на бік американців. Але цей костюм і дружба з Дайном? Та за старе, а особливо за майбутнє варто випити. Андрій перехилив чарку.
— Оце козак, — вигукнув Дайн, наливаючи по другій.
— Ти їж, Андрію. Мабуть, голодний.
— Ні, я ситий, — промовив хлопець, ховаючи від Крайніченка очі.
У дверях з'явився кельнер.
— До телефону, сер, — сказав він, звертаючись до Дайна.
— Вибачте, панове.
Коли Дайн вийшов і кімнат, Федір кинув погляд на Ютту. Дівчина зрозуміла, підвелася, взяла коньяк, чарку і пішла слідом за Дайном.
— Чому ти такий похмурий?
— Нема чого веселому бути…
Важко починалась у них розмова. Якась туга глибоко засіла в очах Крайніченка, ніби душу тривожило сумління.
— Важко в таборі? — запитав глухо.
— Як на курорті. Кіно кожен день крутять, лекції, агітатори. Навіть клоунів обіцяли привезти, та, мабуть, уже на новому місці покажуть.
— Де це на новому місці?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чорний лабіринт» автора Сичевський Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ДРУГА СЛІД ПО ЖУРАВЛЯХ“ на сторінці 93. Приємного читання.