— Ні! — вигукнув той і спохватився. — Тобто я хочу просити у вас дозволу залишитися поки що тут, щоб разом з вами вивчати ваше відкриття.
Майгін міцно потиснув йому руку:
— Ми від щирого серця будемо раді…
Берсеньєв дружньо посміхнувся і хитнув головою.
Але Петя і Нене не стрималися від прояву своїх почуттів.
Студентові мисливець одразу ж здався надзвичайно цікавою людиною, і, тиснучи руку Костянтинову, він сказав зривистим голосом:
— Я певен, що ми разом з вами розгадаємо цю загадку стародавньої північної цивілізації!..
А Нене сунув у руку мисливцеві цукерку з підвалів підземного міста і, усміхнувшись, сказав:
— Їж… Карош… цукор…
Вночі, коли лягали спати і Костянтинов пішов у палатку (геологи ніяк не наважувались переїхати жити у підземне місто), Берсеньєв тихо сказав Майгіну:
— А знаєте, Андрію, він зовсім не схожий на мисливця.
— Хто ж він, по-вашому? — спитав Майгін.
— Не знаю, хто, тільки не мисливець…
* * *…Минув ще тиждень. Протягом цих днів Костянтинов не виходив з підвалів підземного міста. Він знайшов там якісь великі відділення, заставлені машинами і величезними апаратами. Коли Майгін і Берсеньєв одного разу спустилися до нього, він здався їм водолазом, який оглядає машини затонулого корабля. Переходячи від одного механізму до іншого і час від часу дивлячись у якісь креслення, витягнені з рюкзака, він щось записував і робив складні обчислення. Зазирнувши у його блокнот, вкритий математичними формулами, Майгін сказав:
— Ого! Вища математика…
Костянтинов суворо подивився на молодого геолога і відповів:
— Так. У мене тут вища. А це, — він показав на машини, — математика найвища.
Геологи не набридали йому ніякими передчасними розпитуваннями, відчуваючи, що цей несподіваний захожий знає про підземне місто щось таке, чого не знають вони, і тому вирішили набратися терпіння і чекати, коли він закінчить свої дослідження. Самі ж вони розподілили між собою різні об’єкти у підземному місті і теж щодня вивчали їх.
Нарешті якось Костянтинов оголосив, що він закінчив вивчення механізмів у підвалах міста.
— Пам’ятаєте, друзі мої, коли ви вперше розповідали мені історію вашого відкриття і показали перші об’ємні картини ілюзійного апарата, я сказав вам, що повинен перевірити одно неймовірне припущення. Я закінчив перевірку. Моя здогадка підтвердилась. І про це я завтра доповім вам.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Втрачений скарб. Інший світ» автора Гребньов Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Григорій Гребньов «Інший світ» Науково-фантастична повість“ на сторінці 31. Приємного читання.