Розділ «V. П'ЯТА І ШОСТА КОЛОНИ»

У США нема державної цензури. Але є далеко сильнiша за державну. Це — цензура мафiї. Вона має у своїх руках майже всi великi видавництва, всi великi книгарнi та книжковi клуби. Вона має своїх людей на посадах рецензентiв, книгарiв у книгозбiрнях, в унiверситетах, якi вибирають i купують книжки для тих книгозбiрень.

Тож нема нiчого дивного, що Пресовий Клуб у Вашинґтонi дав почесну грамоту М. Хрущову та Ф. Кастровi.

У США iснують товариства так званих "американських фашистiв" та терористичне товариство Ку-Клукс-Клан. Вони мають членiв не бiльше як 15.000. Але всi мафiознi часописи роздмухують їх до величезної небезпеки. Коли ж уряд хотiв дослiдити дiяльнiсть цих двох органiзацiй, то мафiознi часописи виступили проти слiдства. Чому? — Бо тими органiзацiями фактично керували мафiознi провокатори.

Фундації США

У США державний податок пропорцiйний до прибуткiв, отже, чим бiльший прибуток, то вищий вiдсоток вiд прибутку йде на податок. У США є закон, за яким пожертви на добродiйнi та культурнi справи звiльняються вiд державного податку. Чим бiльше пожертвуєш, тим нижчий вiдсоток буде податку. Мiльйонери США платять дуже високий вiдсоток податку (аж до 80 % вiд прибутку). Отже, щоб зменшити той вiдсоток, щоб лишити по смертi вiчний собi пам'ятник, американцi жертвують великi грошi на добродiйнi та культурнi справи. Наприклад, бiльшiсть унiверситетiв у США побудовано й утримується на пожертви. Дуже великi пожертви оформлюються юридично в так званих фундацiях, що є окремими громадськими установами. Керують тими фундацiями управи, в які входять найвизначнiшi особи. Цi фундацiї не платять жодних податкiв. Самих вiдсоткiв з грошей фундацiї мають великi мiльйони доларiв рiчно. З тих вiдсоткiв фундацiї видають допомогу на всiлякi культурнi справи. На полiтичнi справи не мають права давати, але дають, прикрившись личиною спонсорства на потреби науки, культури чи шкiльництва.

По вiйнi 1939–45 рр. приїхало до США дуже багато великих європейських науковцiв, державних мужiв, полiтикiв тощо. Серед них було чимало соцiалiстiв та жидiв. По п'ятьох роках вони одержали громадянськi права США i попролазили на високi посади в урядi та в унiверситетах, на впливовi становища у видавництвах, школах i добродiйних фундацiях. Цi новi американцi-соцiалiсти, разом з народженими в США соцiалiстами, захопили управи фундацiй у свої руки. Наприклад, управа Карнеґівської фундацiї запросила на керiвника фундацiї праву руку президента Ф. Рузвельта Алджера Гiса, московського шпигуна, хоч був американцем з дiда-прадiда. То ж не дивно, що тi фундацiї видавали i видають великi мiльйони на пропаганду соцiалiстичних iдей, тобто на справу полiтичну, чого не мають права робити за своїми статутами. Уряд США знає це, але не карає їх, не накладає податку, бо у самому урядi сидять на дуже високих посадах такi ж соцiалiсти. А тих, хто протестував проти такого порушення статутiв фундацiй, мафiя таємно вбивала. Так вона вбила сенатора Дж. Маккартi та члена парламенту Е. Кокса.

Мафiя розумiє краще за будь-кого твердий життєвий факт: хто керує думкою людини, громади, народу, той фактично є їхнiм законодавцем, паном, володарем, а вони його невiльниками. Захопивши фундацiї США, мафiя стала керувати думкою суспiльства США, а насамперед думкою провiдної верстви. Тут ми наведемо лише кiлька з тисяч прикладiв такого керування Фордiвською фундацiєю.

Старий Г. Форд знав, що по його смертi уряд США забере вiд спадкоємцiв 77 % Фордiвського майна за податок. Г. Форд мав майна на три мiльярди доларiв, отже, уряд забрав би з того 2.308.400.000 доларiв. Тому Г. Форд задумав пожертвувати понад два мiльярди доларiв на добродiйнi та культурнi справи. Вiн доручив оформити свiй задум жидiвському банкiровi Сiднею Вайнберґовi, бо той був великим знавцем таких справ.

Фордiвське пiдприємство засновано на паях. Як i кожне пайове пiдприємство фордiвське мало паї з правом голосу i без права голосу (але з правом прибутку). Звичайно, паїв з правом голосу дуже мало, а без того права — дуже багато. С. Вайнберґ оформив 1949 року Фордiвську фундацiю так, що спадкоємцi, фордiвськi родичi, затримали у себе всi паї з правом голосу, а 88 % паїв без права голосу стали власнiстю Фордiвської фундацiї. Вони приносили фундацiї рiчних дивiдентiв 90–100 мiльйонiв доларiв.45

Найвищою владою таких фундацiй є Рада управителiв, яка призначає керiвника фундацiй. До Ради управителiв запрошують багато вчених знавцiв, високопоставлених осiб та банкiрiв, бо банкiри знають як керувати великими грошима. На першого керiвника Фордiвської фундацiї запросили Рована Ґейстера, який проголосив мету фундацiї: "Фордiвська фундацiя пiдтримуватиме таку дiяльнiсть i допомагатиме в її здiйсненнi, яка сприятиме мировi i установленню в усьому свiтi справедливого ладу".

У США є чимало органiзацiй, якi мають таку же мету своєї дiяльностi. Так, даючи великi грошi на їхню дiяльнiсть, Фордiвська фундацiя само собою набуває зверхнього нагляду, контролю над їхньою дiяльнiстю, скеровує їхню дiяльнiсть у бажаний фундацiї напрям, пiдпорядковує їх собi. Тут подамо лише кiлька з тисяч прикладiв. Так, Фордiвська фундацiя дала:

60.000.000 доларiв на вишкiл урядовцiв-тубiльцiв в Iндiї, Пакiстанi, Бiрмi, Iндонезiї, Непалi, на Близькому Сходi (Iзраїль). У цих країнах Фордiвська фундацiя має своїх власних послiв-урядовцiв.

14.000.000 доларiв — "Телевiзiйнiй верховнiй комiсiї" та "Громадському Iнститутовi радiо США" на пропаганду соцiалiстичних iдей.

6.500.000 доларiв — шiстьом унiверситетам США на вивчення свiтових, мiжнародних проблем.

3.500.000 доларiв — закладовi мiжнародної освiти (опанованому соцiалiстами i комунiстами) на мiжнародний культурний обмiн.

1.500.000 доларiв — Радi закордонних зв'язкiв.

1.500.000 доларiв — Товариству закордонної полiтики. Воно опановано шестиколонниками. Має кiлькасот вiддiлiв по всiх США.

1.275.00 доларiв — Колумбiйському унiверситетовi, опанованому соцiалiстами, на вивчення закордонних справ i стосункiв.

1.100.000 доларiв — на вивчення перебудови мiст США.

1.000.000 доларiв — на вишкiл урядовцiв США у чужих країнах.