Розділ без назви (2)

98,1. Про засіб здобування золота в рр. 102-105. Пустеля, яку тут згадано, називається Тар.

99,1. Назва «падеї», можливо, походить із тамільської мови. Вони були споріднені з племенем Ведда.

100,1. Тут є найдавніша згадка в європейській літературі про вегетаріанство послідовників брахманської релігії. В Геродота ідеться про спосіб життя мандрівних аскетів (бхік-шу, парівраджа, яті, санньясі).

102,1. Тут Геродот переказує найдавнішу легенду, що виникла в Тібеті (вона збереглася note 6 в тібетській, монгольській, китайській версіях). Вона вигадана місцевими шукачами золота та купцями, щоб залякати конкурентів.

104,1. Ця згадка про особливість клімату Індії пов'язана з хибною теорією про те, що земля становить округлу площину, а Індія розташована на краю цієї площини і тому ранком, коли сходить сонце, там буває найбільша спека. Проте така особливість характерна для вузьких гірських долин Ладаку в Тібеті, де, справді, ранком буває тепліше за другу половину дня.

106,1. Тут у Геродота найдавніша згадка про бавовну, але звичайно, бавовну збирають із кущів, а не з дерев.

107.1. Тут перелічуються різні ароматичні речовини рослинного походження.

107.2. Крилаті змії, про яких уже було в кн. II, розд. 75.

109,1. Звичайно, цей опис розмноження гадюк не має нічого спільного з дійсністю і лише характеризує становище природознавства в давній Греції.

111,1. Про народження Діоніса в Ефіопії було в розд. 97.

114,1. Геродот зазначає тут, що Ефіопія – це крайня далека країна на південному заході, яка йому відома. Тут ідеться про довголітніх ефіопів (розд. 17).

115.1. Геродот не визнає існування моря на північному заході Європи, виступаючи проти уявлення про ріку Океан, яка омиває з усіх боків коло земель.

115.2. Можливо, що за давніх часів Ерідан була загальна назва різних річок. У Гесіода зустрічається ця назва без локалізації цієї ріки. В Есхіла так називається Родан, тобто Рона сучасної Франції, але він локалізує її в Іспанії. Геродотів сучасник Ферекід ототожнює Ерідан із Падом, тобто рікою По в північній Італії. Ріка Ерідан у міфі має зв'язок із янтарем, який нібито виник із сліз сестер Фаетонта, а янтар привозили з берегів Балтійського моря. Отже, Геродот не визнає існування міфічного Ерідану.

115.3. Кассітерідами спочатку називали Британські острови, але пізніше так стали називати міфічні острови. Фінікійські мореплавці приховували справжнє місцеположення цих островів, із яких вони вивозили оливо, необхідне для виробництва бронзи. Оливо (кассітерос) і янтар (електрон) потрапляли до грецьких країв із північного заходу Європи, як правильно твердить Геродот.

116,1. Геродот під Європою розумів не лише власне Європу, але й північну частину Азії,

117,1. Повідомлення Геродота стосується до зрошувальних систем на ріці Акесі (сучасний Мургаб), де розташовано озеро Мерв.

118.1. Дарій у своєму Бехістунському написі називає Інтафрена першим серед семи. Про участь Інтафрена в змові проти Магів було в розд. 78.

118.2. «Воротар» – це комендант царського палацу і начальник царських охоронців. «Доповідач» вища двірська посада в давній Персії. З допомогою цього вельможі цар спілкувався з зовнішнім світом.

120.1. Геродот скрізь, за винятком одного місця, каже про «сатрапію Сардів», а не сатрапію Лідії.

120.2. Даскілея була столицею сатрапії Геллеспонту.