Розділ без назви (2)

82,1. Промова Дарія узгоджується з викладом його поглядів у Накшірустемському написі. В цих трьох промовах виявилися три напрями в галузі внутрішньої політики перського вельможества часів Дарія І (521-486 до н. є.) та його спадкоємців.

84.1. Рід Отана справді мав привілеї, але, очевидно, їх було дано йому ще до вбивства Магів.

84.2. Геродот не згадує про тривалі війни Дарія після того, як він прийшов до влади. Згідно Бехістунському написові спочатку проти Дарія повстав Елам (його столицею були Суси), згодом Вавилон, повстання якого очолив син останнього вавілонського царя на ім'я Надінту – Бел, а також і Мідія. Наприкінці 521 р. до н. є. Дарій приборкав усіх повстанців, за винятком малоазіатських міст та Єгипту. Єгипет було остаточно підкорено 519-518 рр. до н. є.

84.3. Дарій одержав царську владу тому, що був законним її спадкоємцем. Розповідь про іржання коня, хоч не є історичним фактом, має зв'язок із перськими віруваннями: схід сонця, тобто небесного вогню – важливий момент для шанувальників вогню, а кінь у них уважався за священну тварину.

86,1. Грім і блискавка були знаменням верховного бога персів Ахура – Мазди, яке узгоджувалося з іржанням коня.

88.1. Після смерті Кіра виникло загальне заворушення і через це Камбіс відклав на п'ять років свій похід проти Єгипту, бажаючи підкорити тим часом Фінікію та Кіпр.

88.2. Іут ідеться про набатейське царство на півдні Аравії. Араби Сірійської пустелі вже перед тим були підкорені персами.

88.3. Ні на Бехістунській скелі, ні на його гробниці Дарія не було зображено на коні. Можливо, ще Геродот бачив якийсь барельєф, котрий не зберігся до нашого часу, і на ньому Дарій був на коні.

89.1. Перелік перських сатрапій бере початок від іонійського опису адміністративного поділу Персії. Посада сатрапа існувала і до Дарія. Новозаведення Дарія полягало в тому, що він завів регулярні податки в усій державі.

89.2. Монетна реформа Дарія базувалася на заведенні золотої валюти. Він наказав карбувати так звані золоті дарєйки вагою в 8,4 г.

90,1. Ідеться про міста на кордоні Лідії. Третій округ– це колишні північні області Лідії від Геллеспонту до гирла ріки Галія (Галюс).

91.1. Місто Посідея на півдні від ріки Оронту на схилі гори Кассій.

91.2. Вважалося, що Амфілох вивів і оселив у Памфілії ахейців, що облягали Трою.

91.3. Про здобуття Барки персами ідеться в кн. IV, розд. 201, про озеро Мойріду в кн. II, розд. 149, про «Білий мур» в розд. 13.

92,1. Геродот завжди об'єднує Ассірію з Вавилонією, хоча Ассірія становила північну частину Месопотамії з столицею Ніневією на Тігрі, а Вавилонія – південну з столицею Вавилоном на Євфраті поблизу сучасного Багдада. За часів Геродота ні Ассірія, ні Вавилонія вже не існували як самостійні держави.

93,1. Каспій цього розділу – це не ті каспії, про яких ішлося в розд. 92. Вони мешкали в східній частині перської держави.

97.1. Ефіопами давні греки називали темношкірі племена як Африки, так і Індії. Тут ідеться про північну частину Ефіопії, про Нубію.

97.2. Ніса – міфічна гора і місцевість, де народився Діоніс. Згідно з давньогрецьким епосом Ніса була десь у Фракії або в Беотії, але Геродот відносить її до країни азіатських ефіопів, до Індії.

97.3. Під колхами Геродот розуміє племена сучасної західної Грузії та Абхазії.

97.4. Цифри податків, що їх наводить Геродот, почерпнуто не з офіційних перських джерел, а їх узято з приватних грецьких оцінок розміру податків різних сатрапій.