Розділ без назви (2)

99.2. Мін (або Менес, єгип. Аха) – перший фараон першої династії (початок її близько 3000 тис. років до н. є.) – об'єднав Долішній Єгипет із Горішнім.

99.3. На півночі від Фів (Не) у напрямі до Абідоса (Ібт) Ніл у своїй течії відхиляється на захід, але це єдине його відхилення від напряму з півдня на північ. Повідомлення про вигин Нілу не підтверджується якимись іншими повідомленнями чи сучасними даними.

99.4. Тепер такого озера не існує. Можливо, Геродот побував у Єгипті під час поводі і затоплені Нілом долини вважав за озера.

99.5. Святилище Гефеста, тобто храм бога Птаха, в якому Геродот одержав відомості про історію Єгипту. note 16

100.1. Під книгою Геродот розуміє храмовий архів папірусів із списками фараонів та їхніх діянь. Про ці списки згадує Діодор Сіцілійський (близько 60-30-х рр. до н. є.). їх використав Манетон, єгипетський жрець (III ст. до н. є.), який розподілив фараонів, починаючи від Міна і до перського панування в Єгипті на 30 династій.

100.2. Нітокрідою Геродот називає єгипетську царицю VI дин. (2423-2263 до н. є.), співправительку фараона Мен-Ка-Ре, Нетікерті. Так само називається і дружина вавілонського царя Навуходоносора II (605-562 до н. є., кн. І, розд. 185-186).

101.1. Тут Геродот має на увазі фараона XII дин. (2000-1785 до н. є.) Аменемхета III. Він називає його Мойрідом від назви озера Мойріс, можливо, щоб відрізнити його від інших фараонів цієї династії з таким самим іменем.

101.2. Пілоном в архітектурі називається брама між двох башт у формі зрізаної піраміди. За пілоном був двір із колонадою. Пілон разом із унутрішнім двором складав пропілеї. Геродот у цьому мемфіському святилищі нараховує чотири таких споруди.

102.1. Важко з певністю визначити, якого фараона греки називали Сесострісом. Діодор ототожнює його з Рамсесом II, фараоном XIX династії (1314-1200 до н. є.). Інші історики під цим ім'ям розуміють Сенусерта III, фараона XII династії. Із його ім'ям пов'язували діяння фараона Тутмоса III і згаданого Рамсеса II і з цього утворився міф. Г. Масперо вважав, що ім'я Сесостріс якось пов'язане з титулом Рамсеса II.

102.2. Повідомлення Страбона про те, що цей фараон нібито доплив до протоки Баб-ель-Мандеб, очевидно, не заслуговує на довіру.

102.3. Повідомлення Страбона та Діодора про походи і завоювання цього фараона не відповідають дійсності. З усіх єгипетських фараонів лише один Аменхотеп II, фараон XVIII династії (1580-1314 до н. є.), вийшовши за межі Єгипту, перетяв на сході ріку Євфрат.

102.4. Справді, на знак своїх завоювань фараони ставили обеліски, але на них, звичайно, не могло бути згаданого тут зображення.

103,1. Похід у Колхіду єгипетського фараона – це звичайно, неправдоподібна вигадка з метою пов'язати якось колхів із єгиптянами всупереч історичній дійсності.

104.1. Справді, давні єгиптяни зазнавали дії інтенсивного сонячного випромінювання і мали колір шкіри темніший від греків, але не такий чорний, як чорношкірі'народи Африки. Давні мешканці Колхіди, як і їхні нащадки, сучасні грузини, не могли бути чорношкірими. Про обряд обрізання в народів Закавказзя з інших джерел нічого не відомо.

104.2. Геродот не відрізняв іудеїв від інших народів Палестини і Сірії, як, напр., філістимлян, які не мали обряду обрізання. Назва «сірійці» в нього не має теперішнього значення. Навряд чи з певністю можна встановити, кого він має на увазі, кажучи про сірійців Малої Азії.

105,1. Можливо, що «сардонічним» колхідський льон називався не тому, що він був пов'язаний із островом Сардінією, а тому, що греки в такій формі сприйняли якусь місцеву назву льону.

106.1. Поблизу м. Берюттос (сучасний Бейрут) є вирізьблені на скелі написи фараона Рамсеса II, в яких він повідомляє про свої переможні походи.

106.2. Вирізьблені на скелі рельєфи поблизу шляху з Смірни в Сарди зображують якогось хетського владаря з луком та списом. Це зображення міг побачити на власні очі Геродот. Напис над рельєфом пошкоджено і його не можна прочитати.

106.3. Статуєю Мемнона, сина богині світанку Еос, який прийшов із Ефіопії на допомогу троянцям, греки називали одну з своїх колосальних фігур, споруджених фараоном XVIII династії Аменхотепом III. Пошкоджена землетрусом так, що верхня частина її впала на землю, вона видавала на світанку звук, що його стали вважати привітанням Мемнона його матері Еос.

107,1. Ця розповідь про Сесостріса та його брата не має історичної основи. Можливо, вона є якимсь відгуком міфа про Осіріса (Усіре) та Сета (Сетха).