TextBook Бандітам не стало ходу й на селі, ніде ховатися стало, бо незаможні, зрозумівши, за кого борються агенти Петлюри, безпощадно виганяють або винищують іх.
Це зрозуміла й частина петлюрівців, що втекла з своім отаманом за кордон. Серед них тож почався розклад. Частина іх — украінська інтелігенція — вже гірко кається, що пішли за Петлюрою; вона покинула його, або покинута ним і, живучи за межами радянськоі Украіни, відчуває там велику нужду. Друга частина петлюрівців — поміщики, фабриканти, куркулі, люди багаті, взагалі, люди, котрі свідомо боролись проти радянськоі влади, — зрозуміли, що покладати надіі на обман трудового народу Украіни вже не можна, що біднота Украіни вже ніколи не підтримуватиме іх, — зрозуміли і об'едналися з усією офіцерсько-поміщицькою сволотою, тією, що гуртуеться зараз коло генерала Скоропадського. Бувші вороги — Скоропадський і Петлюра — заключили між собою союз для знищення спільними силами ненависноі ім радянськоі влади.
Закордонна контр-революція роскололась: одні — багатирі — пішли до багатирів, капиталістів, другі — інтелігенція украінська ще не прийшла, але раніше чи пізніше, а прийде до трудового народу і стане служить йому.
Засихає закордонне джерело контр-революціі.
Ще не всі блудні сини повернулисяАле серед бандітів, котрі залишилися на Украіні, з-особиста у нас на Кремінчугщині, а частина покаявшихся, але не встигших або не наважившихся явиться у встановлений V з'іздом строк; де які з них вступили в переговори з органами радянськоі влади на Кремінчугщині про здачу. Ім остогидло бути бандітами, вони хотять жить життямі мирних труженников землі, а не вовчим, бандітським, всіми ненавидимим…
І радянська влада, бажаючи не губиті покаявшихся, відчинити ім двері до каяття, пішла на зустріч ім: Кремінчуцький Губвиконком послав прохання до Центри Виконкому про продовження строку амнистіи до 1 серпня.
Це прохання задовольнено Ц. В. К., тому кожний бандіт, котрий явиться до 1-го серпня б. р., здасть зброю, покається і щирість свого каяття докаже вірною службою робітниче-селянській владі, будуть помилуваний нею і одпущені на волю.
Хай знають про це всі, в чієму серці прокинулось каяття в содіяних преступліннях, хто готовий на ділі показать його, хто не хоче свідомо обороняти інтереси капиталу. Хай ідуть до радянськоі влади всі блудні украінського трудового народу — вона простить іх.
Але горе тим, хто і після цього останнього строку не покладе зброі, буде творить і далі чорне діло разбишацтва та грабіжництва, діло руйнувания.
Тим пощади не буде.
Всеукраинское Государственное Издательство. Харьков — Кременчуг, 1921 г. Издание Агитпропа Кременчугского Губкома К. П. (Б.) У.
Р. В. Ц.
1-а Совтип. № 3372–7500.
З фондів Кам'янського історичного музею
Особливості мови документа збережено.
Публікація Юрія Ляшка і Олесі Коваль
10. Протокол № 34 засідання президії Черкаської повітової наради від 2 вересня 1921 року
Документ № 36 Протокол № 34 Заседания Президиума Уездсовещания, состоявшегося 2 сентября 1921 г.
ПРИСУТСТВОВАЛИ:
Презуездвоенсовещания т. Шацилло, Предучека т. Бергавинов, Начуездучастка Комбриг 74 т. Скворцов, Военкомбриг 74 т. Файнберг, Пред. выездсессии Ревтриба т. Порубаев, Зам. Предсессии Ревтриба т. Стрибицев, представитель Упаркома т. Валяйко, Военком 220 полка т. Куравский, при секретаре Белоножко.
СЛУШАЛИ:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Коли кулі співали» автора Коваль Р.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Додаток № 2. Документи“ на сторінці 99. Приємного читання.