Розділ «Попіл (Додаток № 12)»

(Додаток № 12)

Ой де твоя сила, Терпило Данило?

Ой де твоя слава, орел сизокрилий?

Ой де твоє тіло навіки спочило?

Ворожа навала зрівняла й могилу.

Зрівняла могилу, посіяла трави.

Скосили й спалили ту славу лукаві,

За вітром розвіяли попіл по світу, —

Не буде щеміти, не буде кортіти.

Чого ж Україну тривожить той попіл?

За ким вона тужить, навіщо той клопіт?

Протерла свої запорошені очі

І бачить: зоря серед темної ночі.

— А де ж ти була? — запитала світила.

— Мене закопали з Данилом в могилу.

Сховали від тебе за хмари осінні

І слави, і волі яскраве проміння.

А я зігрівала козацькую силу,

А я Воскресіння у Бога просила