Розділ «Частина друга Репресії Другої Речі Посполитої»

2) Належить відкликати всіх позаштатних попів і не дозволити утворення жодної нової православної парафії.

3) Належить негайно розібрати і частково передати католицькій церкві 54 зачинені церкви і ті, які стоять пусті, бо вони є фактором антидержавної агітації як для попів, так і для комуністів.

4) Належить утворити 38 нових римо-католицьких духовних посад, призначених перш за все для римо-католицьких костелів, збудованих ще за давніх часів Речі Посполитої Польської, тепер замкнених і необслуговуваних священиками, зате під їхнім носом у сільських хатах відбуваються служби, здійснювані православними попами. Наступною метою є творення нових парафій. Це можна зробити за рахунок парафій на заході і в центральнім краї, наприклад у Познанськім, і т. п.

5) Треба запровадити і встановити на території Холмщини З монастирі, конкретно: Реформаторів у Холмі, Францисканців у Солі, повіт Білгорай, також інший орден на повіт Грубешів.

6) Треба якнайшвидше перенести Радомську залізничну дирекцію з Радома до Холма для посилення польської енергійності.

7) Належить призначити узгоджувача Любельської єпархії для використання його щодо ревіндикаційної церковної акції (після смерті останнього ніхто на цю посаду не був призначений).

8) Треба діяти за принципом «Ані один кусник землі не може потрапити в ікші руки, крім польських».

9) Необхідним є призначення (асигнування) півмільйона злотих на викуп землі з рук виїжджаючих чи емігруючих русинів у польські руки.

10) Необхідно також, щоб так само, як і окраїни, з дня I.IV поточного року Замойський, Холмський і Томашівський шкільні інспекторати були розділені на повіти. Це необхідно через полонізаційну акцію, щоб шкільні інспектори могли на місці з відповідними владами і організаціями проводити полонізаційну політику.

11) Належить старостами тих повітів призначали рішучих людей, не лібералів, які перш за все вважаються патріотами, а вже потім керівниками (таких треба двох).

Якщо параграфи від 1 до 11 не будуть якнайшвидше реалізовані, а вища влада не поставить ясно і рішуче тієї проблеми спеціально перед митрополитом Діонісієм, трудною буде також акція польського суспільства і влади нижчого рівня, план дій яких і розуміння цих справ погоджені, а вказівки з Міністерства будуть прямо протилежними.

Особливо це видно через постійний дозвіл молодим попам займати парафії і через від0утність рішень щодо скасування замкнених церков.

Доповідаю, що тутешнє суспільство цим так здезорієнтоване і засмучене, що можуть статися випадки самовільної ліквідації замкнених церков.

Доповідаючи про вищенаведене, стверджую, що це вже останні наші можливості на цій території, які вирішать, чи східні частини Любельського воєводства залишаться польськими, чи українськими.

Командир дивізії ОЛЬБРИХТ ген. бриг.

CAW; З DP.13133/2

Замость, дня 24 березня 1938 р. Л. 37/таем. КК.

Командування 3 дивізії піхоти Легіонів до командира ОКИ у справі організації товариства поляків православного віросповідання.

Через посилення акції православних позаштатних священиків на навмисну українізацію польських сіл вважаю, що виникає необхідність організації товариства поляків православного віросповідання. Це було б «троянським конем» в український табір.

Для цього маю кілька інтелігентів православного віросповідання, наприклад офіцера дійсної служби, комісара поліції і т. д., які могли б цю роботу провадити. Маю також одного православного священика. Прошу пана генера. іа про погодження цієї справи з паном воєводою Любельським і і.адання мені права вирішення у цій справі з метою проведення тієї ж акції.