Розділ «Частина друга Репресії Другої Речі Посполитої»

Б) Школа а) Усунути національно нестійких учителів. б) Навчання релігії повинно проводитись польською, допустити до навчання тієї релігії вчителів-поляків, які перейшли на православ'я через родинні обставини (шлюб). в) У школі протягом усього часу перебування учнів слід навчати, що вони є поляками, що їхні прадіди завжди були поляками і ця земля завжди належала Польщі.

В) Адміністративна влада а) Реорганізувати гміни так, щоб, наскільки це можливо, поляки становили переважну більшість. б) Землю з парцеляції давати можна тільки католикам і тільки з західної частини Любельського воєводства. в) Посилено підтримувати руську еміграцію за кордон, обмежуючи еміграцію поляків. г) Проводити політику змішування людського елементу. д) Виселити всіх непольських громадян з повітів, де вони у меншості, у Росію або в суто польські повіти. е) Не дозволяти утворення виключно православних товариств.

є) При наборі до війська православних вважати поляками. Г) Військо а) В одному підрозділі не повинні бути інші православні, ніж з Любельського воєводства, і під жодним приводом — з Волині й Східної Малопольщі. б) Допускати їх до підофіцерських шкіл. в) У релігійних послугах ставитись до них нарівні з римо-католиками. г) Не допускати руської мови у взаємному спілкуванні між собою. д) Допустити православних з польською настановою до організацій P.W. і W.F.

(На цьому текст обривається, напевно, закінчення загубилось).

CAW3 DP І.313.3/2

Ухвала прийнята дня 6 III 1938 на з'їзді Стрілецького Союзу Томашівського повіту.

Стверджуємо, що:

1) Православна церква на території нашого'повіту стала розсадником іншої, ніж польська, національної свідомості.

2) Православне духовенство проводить серед православного населення польського або польського походження акцію переконування, що воно не є польським.

3) У стосунках із цим населенням вживає руську мову.

4) Проповіді і навчання релігії проводить руською мовою.

5) Діяльність православного духовенства породжує суперечності й роз'ятрює спокійне до цього часу співжиття всього населення повіту.

Наш повіт у переважній більшості є польський.

У період боротьби з унією дав докази, що все населення, незалежно від мови, якою користалось, проявило почуття польської національної приналежності.

Не поборюючи православну віру, проголошуємо, що всіма силами, всією своєю діяльністю не допустимо до того, щоб православна церква була місцем руської чи української агітації, а православні священики — її представниками.

Особливо будемо протидіяти тому, аби православне населення, яке розмовляє польською, було зросійщуване православним духовенством.

Вимагаємо:

1) Польських православних священиків на терен нашого повіту.

2) Польських проповідей у православній церкві.

3) Контролю, щоб навчання православної релігії відбувалось справді польською.