Розділ «Частина II»

Харківського Слобідського Групой Отаману Сальському Кошу

12 червня 1919 року ч.

м. Проскурів

РАПОРТ [48]

На Ваші словесні запитання докладаю:

1) про Болбочановську авантюру я і мої люди довідалися тілько по прібутті в м. Проскурів і ніхто за допомогою до мене не звертався

2) Богацько раніш, як тілько я прибув на цей фронт до мене підходили де яки особи, очевидно знаючі мене, но я їх не знаю, з заявою, що якийсь-то Секретаріат та Головний Отаман призначає Болбочана Командуючим групою і що треба скласти якусь заяву. На це я відповідав, що Болбочан нужен був командуючим в Слободці-Бирзула і неякої заяви не підписав.

3) В Слободці-Бирзулі, коли ми дійсно прибували в анархії і без командування, придставниками другої дівізії було запропоновано запро[шу]вати з Одеси Болбочана Командуючим, на це я погодився і підписав листа, но Болбочана ми не бачили.

4) Ви мене повідомили, що Болбочан особливо часто посилався на моє ім’я, звичайно я не знаю почому, но думаю, що Болбочану було відомо, що я користуюсь довірям серед Запоріжського Кошу і тому [це довір’я] могло дати їму якись плюси… [49] що на Слобожанщіні ми тільки з Болбочаном робили переворот проти гетьмана, но тут мені здається, Болбочан перепутав ситуацію. Після того він, як командуючий, від мене далеко стояв, а після Кременчуга і зовсім зник і останій раз я бачив його зовсім випадково і м. Тернопілі, при чому він хвалився, що одержує цікаву місію.

5) Як громадський діяч, я не авантюрист і не яких призначень не шукаю, а пішов працювати в тяжку годину з своєю рідною організацією. У Бирзулі був такий тяжкий крах, що мене умовляли приймати командуваня над Лівобережною армією, но я і тут не цикавлючись посадою не схотів виходити з своєї рідної організації.

6) Наконец, чи відомо Вам, що я тількі один з своєю невеличкою, але ж міцною частиною, не дозволив Авантюристам не визнавати Деректорію і заберіг за для Держави ті остаткі армії, котрі зараз так хоробро луплять ворога.

Обставини були таки, що коли б я був загубив голову і не зорганизовав біля себе групу частин, то люди б сипнули в паніці куди можливо, а може б даже вкупі в Раковськім 497 пішли б проти Вас, бо з малим політичним досвідом люди не бачуть, що роблють.

Бажав би, щоб Ви цім поцікавились, а у мене є багацько хвактів проти авантюристів.

Кошовий Отаман Кобза.

(ЦДАВО України. — Ф.2279. — Оп.1. — Спр. З. — Арк.4–4 зв. Автограф.)

Документ № 36

Протокол допиту П. Болбочана

12 червня 1919 р.

Згідно персональній пропозиції пана Міністра Юстиції.

Протокол