Загребельна могила — місцева назва однієї з козацьких могил.
У городі Суботові — йдеться про село, розташоване близько Чигирина. З початку XVII ст.' належало чигиринському сотнику, батькові Богдана Хмельницького — Михайлові Хмельницькому. В період народно-визвольної війни 1648—1654 рр. в ньому була збудована невелика фортеця, що служила резиденцією Богданові Хмельницькому.
Тетеренко Павел — Тетеря Павло, гетьман Правобережної України в 1663—1665 рр. Належав, як і Виговський Іван, до козацької верхівки.
Хмельниченко Єврах — молодший син Богдана Хмельницького Юрій Хмельницький (1641—1685) був гетьманом в 1659—1663 рр.; захищав
інтереси козацької верхівки. В 1677—1681 рр. як гетьман Правобережної України вів війну проти свого народу на боці Туреччини. Обирайся гетьманом і за життя батька (1657). На час смерті батька Юрію Хмельницькому було 16 років, а не 12, як говориться в думі.
Ташлик-ріка — притока Тясмина.
Єврась, гетьман молодий... Ташликом-рікою довго гуляв — йдеться про 1657 p., коли Ю. Хмельницького було обрано гетьманом, і батька відправив його разом з І. Богуком на Ташлик для опору Кримській орді» Що напала на Україну.
ВДОВА ІВАНА СІРКА І СІРЧЕНКИ. Записано в 1805 р. від сліпця Івана. Вперше надруковано в кн.: Житецький П. Мысли о народных малорусских думах. K., 1893, с. 241—243.
Дума відома в одному варіанті. і
Подається за першодруком.
Сірко — Іван Сірко—талановитий воєначальник, учасник визвольної війки 1648—1654 рр. Після смерті Богдана Хмельницького був вінницьким полковником, неодноразово обирався кошовим отаманом Запорозької Січі. Виступав за союз України з Росією.
Мврефа — містечко на Харківщині.
Тільки двох синів мала: // ...Сірченка Петра... Сірченка Романа...— про синів Івана Сірка точних даних немає.
Тор стародавній — місто на Донеччині (тепер — м. Слов’янськ).
Пилип мерефіянський — персонаж думи, не відомий з історичних джерел.
Голуб Волошин — персонаж думи, не відомий з історичних джерел.
Отамана горського, Яцька Лохвицького познавати...— персонаж думи, не відомий з історичних джерел.
СЕМЕН ПАЛІЙ І МАЗЕПА. Записано в 30-х роках XIX ст. на Кз-теринославщині. Подається за виданням: Максимович М. Сборник украинских народных песен, ч. I, K., 1849, с. 88—91.
Дума відома в одному варіанті.
Шведського року, нещасливого літа —1709 рік, коли відбулася битва з шведами під Полтавою.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Народні Думи» автора Колектив авторів на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СЕСТРА ТА БРАТ“ на сторінці 94. Приємного читання.