Розділ «СЕСТРА ТА БРАТ»

Почвартаста — триста п’ятдесят.

Кефа-город — місто Кафа (тепер — Феодосія), в XV—XVI ст.— великий невільничий ринок.

Листи визволенії — писемні свідчення про звільнення з неволі. Видавалися за значний викуп.

Червона таволга — вид червоної лози, з якої в давнину робили каучуки і шомполи для рушниць.

Дівка Санджаківна— дочка санджака — військового урядовця султанської Туреччини.

Тендров-острів — острів Тендра, так звана Тендровська коса, у північній частині Чорного моря.

Скалозуб Семен — дослідники історії України XV—XVII ст. називають кількох Скалозубів — козацьких отаманів, однак не встановлено, котрий із них згадується в думі.

...гармати набирайте — в деяких варіантах — «гармати набивайте».

Межигорський спас — Межигірський Спасо-Преображенський монастир, заснований 988 р. поблизу м. Києва вище Вишгорода. Після того, як польсько-шляхетське військо зруйнувало Трахтемирівський монастир 1660 р., при Межигірському монастирі коштом Запорозької Січі був створений шпиталь і притулок для старих і покалічених козаків. 1786 р. монастир було закрито.

Трахтемирівський монастир — заснований запорозькими козаками біля м. Трахтемирова (тепер — Переяслав-Хмельницького району на Київщині). Тривалий час був шпиталем і притулком для поранених і старих одиноких козаків. Зруйнований польсько-шляхетськими загарбниками в 1664—1665 рр. .

Січова покров — козацька церква в Запорозькій Січі.

...полягла Кішки Самійла голова // В Києві-Каневі монастирі...— вказівка на поховання Самійла Кішки у Каневі; оскільки співці дум не мали вірогідних даних про місце поховання козацького отамана, то й згадували обидва козацькі монастирі — Межигорського спаса і Трахтемирівський,

.. Війська Запорозького, Донського Ц З усією черню дніпровою...— кінцівка думи відбиває побратимство українських запорозьких та російських донських козаків.

ОЛЕКСІЙ ПОПОВИЧ. Записано на початку 60-х років XIX ст. па Харківщині. Вперше надруковано в журн. «Основа», 1862, № 8, с. 21—26.

Подається за першодруком.

Олексій Попович — збірний образ епічного героя, історичного прототипу якого не встановлено. Ім’я героя пов’язується з м. Пирятином на Полтавщині.

КоломНиченко Грицько — очевидно, йдеться про Самуеля Зборов-ського, польського шляхтича, який за походженням був з Галичини, тому й прозваний у народі Коломниченком.

БУРЯ НА ЧОРНОМУ МОРІ. Записано в 1873 р. від кобзаря О. Ве-ресая. Вперше надруковано в «Записках Юго-Западного отдела императорского русского географического общества за 1873 г.», К-, 1874, т. І. Додаток «Ноты к думам и песням, исполняемым О. Вересаем», є. 3—6.

Подається за першодруком.

Земля Грабська (подекуди — арабська) — очевидно, йдеться про арабські землі.