«Ти те знаєш, те й відаєш!»
То скоро став удовиченко на коня сідати,
Скоро став удовиченко з двора з’їжджати,
Під ним коник спіткнеться,—
То удовиченко промовить словами, слізами обіллється:
«Не знаю, чи буду я свою матір живу заставати».
Та скоро став удовиченко четвертої неділеньки До второго, названого, отця прибувати,
Став вторий отець, названий, назустріч його виходжати: «Отже-то, панове-молодці, як же то господь чоловікові
привів,
Що з чужої сторони далекої прибував,
Свою матір старую при смерті заставав!»
Скоро його мати старая на божої постелі вздріла,—
На своє лице християнськеє хрест собі положила:
«Чого ж я бажала, того і діждала! —
Сина свого при смерті в вічі повидала!»
СОН УДОВИЧЕНКА
У неділю святую.снився-приснився вдовиченку Барзо пречуден сон, та ще дуже й предивен.
Скоро він з свого сна розбуджає,
Свого сна козацького не вгадає —
Матері старій словами промовляє:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Народні Думи» автора Колектив авторів на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СЕСТРА ТА БРАТ“ на сторінці 6. Приємного читання.