А найменший ворота одчиняє, її, бідну, клене й проклинає:
«Ой іди ж ти, мати,
Куди-небудь собі проживати,
Бо ти нам не вдобна,
Проти діла не способна.
Отеє ж тобі шлях-дорога Широкая й довга!»
Ой то пішла то бідна вдова,
А плаче — стежечки не бачить, Потикається,
А то ще ж то найменший син Край віконечка Насміхається:
«Гей, то дивіться, хлопці, панове-молодці, Як-то наша мати потикається,
Чи вина напивається,
Чи ума лишається,
Що попід тином хиляється».
Ой середульший син обізвався:
«Ой брати ж то рідненькі,
Голубоньки сивенькі!
Гей, то ж наша мати ні вина не напивала, Ні ума не лишала,
А то вона з розкоші та в щасті Слізьми запивається,
Що попід тином хиляється».
Ой то пішла то бідна вдова,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Народні Думи» автора Колектив авторів на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СЕСТРА ТА БРАТ“ на сторінці 11. Приємного читання.